Матіяш Дзвінка

Закладки
Рейтинг: 4.00 Дата рождения: 16 листопада 1978 
Пол: женский Место рождения: Киев, Украина 
Об авторе

Дзвінка (Дзвенислава) Матіяш  — українська письменниця, перекладачка. Має молодшу сестру Богдану Матіяш і старшу сестру Софію (Раду) Матіяш (яка вже багато років є черницею монастиря сестер студиток у Львові й також займається перекладацькою діяльністю).

У 1995—2002 роках навчалась в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

З 2002 по 2006 роки навчалася в аспірантурі у Європейському колегіумі польських та українських університетів (Люблін, Польща).

Її книга "Історії про троянди, дощ і сіль" увійшла до довгого списку номінантів щорічної премії "Книга року ВВС-2012".

Як автор україномовних книжок для дітей ("Казки П’ятинки") увійшла до числа фіналістів першої недержавної, незалежної премії для дитячих письменників «Великий Їжак» у 2012 році.

Почесна відзнака «Заслужений для Польської Культури» (2014).

Нагорода Союзу Українок Америки та Фундації Лесі та Петра Ковалевих за книжку «Історії про троянди, дощ і сіль» (2013).

Її письмо продовжує монологічну традицію наративу, що тягнеться в українській літературі від Іздрика і Прохаська, тільки у неї воно ще густіше й більш насичено — можливо, це наступний крок в розвитку жанру, і вже безперечно їй належить звання одного з найкращих українських стилістів. Її письму притаманний католицький містицизм, аскетична чутливість, а її внутрішній монологи раз-по-раз набувають рис молитовної піднесеності.

Без серии

Роман про Батьківщину

Роман про Батьківщину - Матіяш Дзвінка

того як помруть, переселяються у Царство Небесне. Тобто коли ми помремо, ми будемо жити у Бога. Здається, більше нам просто ніде буде жити. Я думаю, що познайомитись із Богом мені було би цікаво й тепер, не хочу чекати аж до смерті. Я не знаю, чи є у Бога телефон, думаю, що повинен бути. Бо телефон є навіть у нас. Я питала у тата, чи є в нього номер телефоне Бога, але він махнув рукою і сказав, що туди не додзвонишся. Думаю, що можна додзвонитися, якщо набирати номер дуже багато разів, мені би вистачило …

Читать книгуСкачать книгу

Реквієм для листопаду

Реквієм для листопаду - Матіяш Дзвінка

Дарина спостерігає за воронами, що граються в снігу. Ворони виявляються милими веселими птахами. І виглядають на білому тлі дуже красиво. Батько-ворон купає мале вороненя, заштовхуючи його глибше в снігову ямку. Вороненя сидить у сніговій ванні й задоволено стріпує крилами. Мама-ворона розчулено спостерігає за своїм дитинчам. Така ідилія. Дарині подобається ця вороняча родина. Дарина не пише щоденника, принаймні вона не хоче це так називати. Вона записує слова – рештки денних вражень, переживань, …

Читать книгуСкачать книгу