Кушу Аслан

Закладки
Рейтинг: 5,00   
Пол: мужской   
Об авторе

Біографія
Лерія КОТ (справжнє ім’я Носова Альона Василівна). Народилася        3 серпня 1997 року в селі Усівка, Згурівського району, Київської обл., Україна.
Навчалася в Усівскій НВК (2003 – 2006 р.р.) та Лизогубовослобідській ЗОШ (2006 – 2014 р.р.).
Дебютувала в газеті «Сільський Вісник» з твором «Нечемна Фіалочка» 2013-го року.
 В 2014 році отримала грамоту від будинку дитячої та юнацької творчості за активну участь у районному етапі конкурсу «Власні твори».
З 2014 року є активним учасником проектів видавництва книг «Лілія» та «Склянка Часу*Zeitglas».
2015 року взяла участь в альманасі «Самоцвіти України». А також цього року вийшла перша книга в віршах «Відьми і любов», яка містить одну містичну поему.
 
Про псевдонім
Я не знаю, чому люди вигадують псевдоніми. Власний псевдонім я вигадала лише тому, що мені ніколи не подобалось власне ім’я.
Як ви вже зрозуміли мені подобалось ім’я Лєра, та все ж називались Валерією я не мала жодного бажання. І одного разу я просто відкинула цю зайву частку «Ва», яка робила ім’я важким і геть не підкреслювала мою особистість.
Інша частина псевдоніму «КОТ» має безліч трактувань, і можливо в майбутньому я вигадаю ще кільканадцять значень. Та зараз не про це. Раніше «КОТ» мало російське трактування кожної літери, сьогодні ж я хочу від нього відмовитись. Також відмовитись від написання трьома великими літерами частки «КОТ», поки не буде вигадана аналогічна українська версія. Хочу залишити лиш те, що «кот» в перекладі на українську мову означає «кіт», і явно підкреслює мою любов до всього котячого роду.
Англійська версія «Cot» перекладається як «лікарняне ліжко», що теж підкреслюється в моїй творчості, так як я люблю писати про психів.

Без серии

Гончарный круг (сборник)

Гончарный круг (сборник) - Кушу Аслан

Пальбу услышали в ближайшем ауле и всполошились, а когда Карагез донес туда почти бездыханное тело предводителя и подтвердил их опасения, разослали вестников беды по другим аулам. Шапсугия успела вооружиться и сесть на коней, тем и спаслась. А Казбич в те минуты оказался на миг между жизнью и смертью и увидел себя безмолвно восседающим с отцом, сыном и дедом в золотой колеснице, которая мчалась по небосводу, откатывая и отстукивая время, оставляя в прошлом историю о его втором дыхании и последне…

Читать книгу