Домонтович Віктор

Закладки

Без серии

Українська мала проза XX століття: Антологія. Упорядник Віра Агеєва

Українська мала проза XX століття: Антологія. Упорядник Віра Агеєва - Довженко Олександр Петрович

Здається, для Оксани Забужко, Євгена Пашковського, Тараса Прохаська (а трохи згодом і для Сергія Жадана та деяких його ровесників) найважливіше (чи найважче?!) було дистанціюватися від шістдесятників. Офіційний соцреалізм ніколи, зрештою, всерйоз не сприймався, натомість поезією Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Івана Драча захоплювалися, напівзаборонений Гончарів «Собор» став у чомусь знаковим текстом останніх радянських десятиліть. І потрібна була, сказати б, інтелектуальна мужність, щоб відокре…

Читать книгу

Доктор Серафікус. Без ґрунту (Романи)

Доктор Серафікус. Без ґрунту (Романи) - Домонтович Віктор

Останнє твердження Ірчине не зовсім відповідало дійсності, та Ірчине серце було таке повне ясного захоплення, що не варт було зважати на будь-які дрібні неточності. Істина деталей повинна була гармоніювати з істиною цілого. Того дня Ірця зустріла Комаху з хитрою й задерикуватою посмішкою: – А я знаю щось! – Що ж ти знаєш, Ірцю? – А я знаю щось. – Скажи, що. – А я не скажу! – Чому ти не скажеш? – А так, не скажу! – Ну, не скажеш, і не треба. Але це не було цікаво: «Не треб…

Читать книгу

Самотній мандрівник простує по самотній дорозі (Романізовані біографії. Оповідання, роман)

Самотній мандрівник простує по самотній дорозі (Романізовані біографії. Оповідання, роман) - Домонтович Віктор

Люди з презирством ставилися до цього малого на зріст худорлявого юнака. Важко було зрозуміти його нев’язку мову, його безглузді слова, його белькотіння й недоречні запевнення, коли він твердив, що вміє розмовляти з птахами й розуміє, що кажуть тварини, трава, дерева й квіти. Сонце він називав братом і вітрові, простягаючи назустріч його подуву розкриті долоні випростаних рук, казав: «Брате вітре». Батько заприсягався, що виб’є з нього всі його дурощі. Він його бив, заводячи биття в систему ви…

Читать книгу