Бедзик Юрій

Закладки
Рейтинг: 5,00 Дата рождения: 25 листопада 1925 
Пол: мужской Дата смерти: 17 серпня 2008 
Wiki: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0…   
Об авторе

Юрій Дмитрович Бедзик (25 листопада 1925,  Харків — 17 серпня 2008,  Київ) — український та радянський прозаїк.  Заслужений працівник культури України.

Народився 25 листопада 1925 року в Харкові.  Син письменника Дмитра Бедзика.

У 1941 році, після початку німецько-радянської війни, сім'я Бедзиків евакуювалася до Казахстану, де в грудні 1942 року Юрій Дмитрович стає курсантом військового училища. У званні сержанта він був відправлений на фронт, де у складі 3-ї гвардійської танкової армії командував мінометним розрахунком і пройшов фронтовими дорогами від Курська до Берліна, брав участь у форсуванні Дніпра, звільняв Прагу. За бойові заслуги нагороджений орденами та медалями.

В 1949 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету, потім аспірантуру на кафедрі міжнародно-публічного права. Член КПРС з 1952 року, деякий час працював за кордоном, потім перейшов на викладацьку роботу в Київському університеті. Виступав у пресі зі статтями на міжнародні теми. Працював також у редакціях газети «Літературна Україна» та інших і видавництвах («Радянський письменник» тощо), очолював художній відділ Кіностудії імені О.  П.  Довженка. Член Спілки письменників СРСР, секретар Київської спілки письменників України. Двадцять років (з 1978 по 1998) був головою Українського відділення Радянського фонду миру.

У світі пригод

серия книг

Незвичайні пригоди Марко Поло

перевод
Незвичайні пригоди Марко Поло - Мейнк Віллі

— В очереті прохолодніше. Та й нас тут ніхто не побачить, — озвався Джованні. — Розповідай, Марко! — Він обхопив руками коліна і, готовий слухати, схилив набік голову. Марко почав: — Жив у Тулузі якийсь граф, і мав він красиву доньку. Багато років він ворогував з своїм сусідом Дон Фернандо, графом Барселонським. Але одного дня, втомившись від постійних чвар, які поперемінно спустошували то одну, то другу країну, графи помирилися і з'їхались на обід, де з надзвичайною поштивістю привітали оди…

Читать книгу