Когтянц Костянтин

Закладки

Без серии

Покохати відьму

Покохати відьму - Когтянц Костянтин

Ну, Пані, від Твого голосу можна померти, і від сміху також. Навпаки тільки. – Не кукся, відвагу я поцінувала. Беру тебе на службу – якщо, звісно, згоден. На останніх словах знову пирхнула. Пані. А куди б ти подівся? …На службу – це не до клану. Але, мабуть, мені в їхньому клані випробувань не пройти, в них же, мабуть, усе життя – чарівне… Пані. Якби ж то. Їй служити, накази отримувати цим голосом. – Ну, нарешті! Отож, хлопчику… До речі, я так і не наважився спитати…

Читать книгу