Багмут Іван Адріанович

Закладки
Рейтинг: 5.00 Дата рождения: 7 червня 1903 
Пол: мужской Дата смерти: 20 серпня 1975 
Wiki: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0   
Об авторе

Іван А(н)дріанович Багмут (7 червня 1903,  Бабайківка — †20 серпня 1975,  Харків) — український письменник, родом з Катеринославшини. Старший брат Йосипа Багмута. Жертва Сталінських репресій.

Іван Багмут народився в селі Бабайківка Новомосковського повіту Катеринославської губернії (тепер Царичанського району) 7 червня 1903 року. Батько його був вчителем і намагався дати синові добру освіту.

Навчався Іван спершу у Новомосковській чоловічій гімназії, продовжував освіту в учительській семінарії, яку закінчив у 1921 році. Деякий час він вчителював у рідному селі, а згодом переїхав до Харкова. Тут І. Багмут працював інспектором Народного комісаріату освіти УРСР, став редактором відділу юнацької літератури у Державному видавництві України, літредактором художнього відділу Всеукраїнської радіоуправи, референтом в РАТАУ. В Харкові він продовжував навчання в сільськогосподарському інституті.

Наприкінці 20-х років Іван Багмут багато подорожував.

Наслідком подорожей стали публікації в харківських газетах та журналах, а скоро з'явились і книги: «Подорож до Небесних гір», «Преріями та джунглями Біробіджана», «Вибухи на півночі» та низка інших.

Іван Багмут був членом літературних організацій «Молодняк» та «Пролітфронт», але його літературна діяльність перервалася влітку 1935 року.

Без серии

Записки солдата

Записки солдата - Багмут Іван Адріанович

«Мы диалектику учили не по Гегелю…» — так мог бы сказать о себе и Иван Багмут. Свое коммунистическое, всей жизнью утвержденное, единое, как душа, мировоззрение он выстрадал. Писатель начинал как очеркист. Вчитываясь в пожелтевшие от времени страницы взволнованного, очень непосредственного повествования, и сегодня ощущаешь, что вдохновляло все эти странствия, раздумия книги Багмута: современная этим книгам действительность, то «сегодня», которым жил писатель. То «сегодня» было фантастичнее самых невероятных …

Читать книгуСкачать книгу

Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим

Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим - Багмут Іван Адріанович

НА ПЕДАГОГІЧНІЙ РОБОТІ Школа зустріла мене з ентузіазмом. Учні кинулись до куточка живої природи, щоб познайомитися зі мною, і вчителька, яка привела мене сюди, змушена була встановити чергу. Першими щасливцями, яких допустили де мене, були керівники піонерської організації — члени ради піонерської дружини, члени рад загонів, піонервожаті. Всіх вабили моя пухнастість, чорна масть і великі, золотого кольору очі, які раптом, коли я почув запах і побачив мишей та пацюків у клітках, стали зеленими. Після …

Читать книгуСкачать книгу