Казка про Правду та Кривду

Автор: Мирний Панас   Жанр: Классическая проза  Проза   Год неизвестен
Закладки
A   A+   A++
Размер шрифта
Казка про Правду та Кривду - Мирний Панас
Автор:  Мирний Панас    
Жанр:  Классическая проза  Проза 
Серия:   
Страниц: 
Год:  Неизвестен  

Отрывок из книги

- Еге, не хочу!.. Чи хоч, чи не хоч,- я тепер твоя, а ти моя. Всьогосвітня Сльоза мене в твоїй крові зародила. Я не піду від тебе. Бідна дівчинка так і звилася… - Чого ти, сестрице? - спитала її друга, дивуючись. - Як чого? - відказала за неї Журба з серця.-• Хіба ти не знаєш? Хіба ти не бачиш? Хіба тобі повилазило, чого наробило оте Сонце? - Ну, то що? - спокійно допитується сестра. - Як що! Зроду-віку такого не було. Зроду-віку не чутно, не бачено такої всесвітньої неправди. - Що ти мелеш? - одно допитується друга.- Я й не розберу нічого. - Не розбереш? Прикидаєшся дурочкою? Хіба ти не бачила, що то Сонце зробило Місяцеві? - Ну, то що? - Як що? Хіба так можна? - А Місяцеві можна було зрадити матір? - Зрадити? Хіба він її спершу любив? Він її ніколи не любив. Він Вечірню любив, а йому наказано з Сонцем братися. - Як там не наказано - не переступай наказу. На те й наказ, щоб його слухати! Коли б було інше, всі розлізлися б, як руді миші! А перша дівчинка як скрикне: - Так оце така правда? Оце така правда? Його серце до неї не лежало. Він її не любив, не любив! -^ Та як схопиться за голову, як заголосить!