Голодна воля

Автор: Мирний Панас   Жанр: Классическая проза  Проза   Год неизвестен
Закладки
A   A+   A++
Размер шрифта
Голодна воля - Мирний Панас
Автор:  Мирний Панас    
Жанр:  Классическая проза  Проза 
Серия:   
Страниц:  20 
Год:  Неизвестен  

Отрывок из книги

- Ат, кажи! Хіба ще воно я й жінці не обрид. Без неї тілько мені й воля! - І, звівши обох дівок докупи, він поспіль цілував і ту й другу у їх повні червоні щоки. Всі сміялися, реготались, жартували. Одна Мотря мовчки сиділа, схилившись на Христю. На її блідому чолику, по її чорних задуманих очах видко було, що вона далеко витала думкою від сих веселих ігр, від сих жартів, вигадок. Якась глибока туга лежала на її високому білому чолі. її ніхто і не чіпав, до неї ніхто не обзивався, один Василь тілько на неї з тривогою позирав, та й то так, щоб другі не примітили. І диво, що ще перед картами вона і жартувала, і реготалася, була ще веселіша від других, поки не зайшла річ про волю. Наїжджі парубки завели її. Другі сміялися з тієї волі. - Коли б мені воля, то я б паничів з п'ять до себе прийняла, - сказала товстогуба Пріська, граючи до хлопців масляними очима. - Он понаїздило сьогодні скілько, - одказала їй білява Гапка з голубими очима, - вибирай скілько хоч. - Хай їм, всі старі та лисі. - А тобі молодого забажалося? - спитала Христя й завела пісеньку: Як була я молодиця, Цілували мене в лиця. А як стала стара баба, Цілували б - була рада!