Людина, що прийшла надто рано

Закладки
Читать
Cкачать
A   A+   A++
Размер шрифта
Людина, що прийшла надто рано - Андерсон Пол

Отрывок из книги

— Але там було місто! — вигукнув він. Погляд його знову став як у божевільного. — Я переходив вулицю, коли почувся вибух, усе почало рушитись, я опинився на березі, а місто щезло! — Він з глузду з’їхав, — позадкувавши, сказав Сігурд. — Обережніше! Якщо в нього з рота піде піна, то він берсрк. [5] — Хто ви? — промимрив незнайомець. — Чому на вас така одежа? Нащо вам оці списи? — Ні, не схожий він на божевільного, — зауважив Хельгі. — Він просто переляканий і розгублений. Не інакше, як з ним щось скоїлось. — На ньому прокляття богів, не хочу я стояти поряд з ним! — заверещав Сігурд і кинувся тікати. — Вернися! — крикнув я. — Стій, а то я провалю твою вошиву голову! Сігурд зупинився. Він не мав рідні, яка б могла помститися за нього, але до нас не підійшов. Тим часом незнайомець угамувався настільки, що в усякому разі міг членороздільно говорити. — Це була воднева бомба, так? — спитав він. — Хіба почалася війна? Він і потім часто повторював слова «воднева бомба», от я й запам’ятав, хоч і не …