Обітниця

Автор: Ладыженский Олег Семенович Жанр: Поэзия  Поэзия  Год неизвестен
Закладки
Читать
Cкачать
A   A+   A++
Размер шрифта

Отрывок из книги

І шлях, і слід.     І шторму шал, і неба скло, І хмар гурти, І воля буде, і полон, Сад і пустир. Хто блазень? Хто чаклун? Хто лорд? Хто я? Хто ти?!     На березі мовчать віки, Віки мовчать, А сині хвилі в'ють вінки, У неба вчась, Чекаєм, долі боржники — Чи прийде час?…   Ле про королеву фей та Томаса-римача   Зустрів я королеву фей, З ней був ще вчений котофей, І полум'я автодафе Мені спалило серце.     Кохання гірше за полин, Страшніше, ніж той дідьков млин, Гостріше навіть перця.     Вона: «Чортячий ти синок! Ти полюбляв лихих жінок, Хапав чуже та ніс в шинок Цю здобич, щоб пропити,     Але я знаю, милий Том, Що кожним словом і листом Ти геть талановитий!»     Я їй: «Цариця ти моя! Нехай ти гонором змія, В душі – підступная свиня, У серці – гріх з жадобой,     Ти долей пара сатані, — Але цих грудей дивний сніг І смак цих вуст медовий!»     Вона мені: «Розпусти цар! Жалкує за тобой цвинтар, Катюго, чорний, ях димар, Але поет завзятий!     Шукав злочинних ти шляхів Дітей давив, немов птахів, …