Як ведеться, так і живеться

Закладки
A   A+   A++
Размер шрифта
Як ведеться, так і живеться - Мирний Панас
Автор:  Мирний Панас    
Жанр:  Иностранные языки  Научно-образовательная 
Серия:   
Страниц: 
Год:  Неизвестен  

Отрывок из книги

– Тут нема нічого. – Їй-богу? – здивувавсь Грицько. – То вже ж би я не стояв, коли б було що! – гукнув Івась. Грицько підтюпцем побіг до брата. Хвилина була крута для Грицька – Івась так і впився у його очима, а його сміх-регіт розбирає. – Еге-е, – затяг він, – значить, утекла, проклята! Отут, отут, на оцій самій будячині – бач, і головка збита, отут вона сиділа, отут її голова лежала, червона та люта, – розказував Грицько. Івась подивився на будячину – зелена, нерозцвічена квітка її лежала свіжо збита долі, – подивився в очі брата, чи не бреше лиш, – ні, Грицько так сміло дивився на його. – Так, так, утекла! – промовив він, досада ущипнула за серце. – От раз приходилось побачити – узяла і втекла, проклята! Куди ж би їй тікати? – Куди? у болото! – одказав Грицько. Івась задумавсь і пішов уперед. Разів з двадцять окрутнувсь він коло того місця, проходив його і вздовж, і впоперек, додивлявся, чи немає де ямки, прогортав траву – нігде немає гадюки і сліду ніякого не видно. – Хай їй біс! Ходім назад, – рішив він. Вертаючись, хлопці почали шпурляти груддям і цеглинням на озеро; милувалися, як вони, падаючи, здіймали угору стовп зеленої, аж чорної води; накидалися на жаб, і – боже! – який радий був Івась, коли йому довелося одну розчавучити здоровенною цеглиною.