Новобранець

Закладки
A   A+   A++
Размер шрифта
Новобранець - Карпенко-Карий Иван Карпович
Автор:  Карпенко-Карий Иван Карпович    
Жанр:  Классическая проза  Проза 
Серия:   
Страниц: 
Год:  2012  

Отрывок из книги

Не можна ні написать, ні розказать, як вбивалась Ярина за чоловіком. В город їй їхать страшно було, бо ще, чого доброго, в дорозі щоб не заходилась родить. - Годі, дітки, годі! - казав дід. - Скільки не плачте, не поможе. Треба їхать, щоб не спізниться. От уже коні готові, от вже Петро попрощався з сім'єю, з товаришами, котрі надійшли, попрощався, сів на сани, ще раз зняв шапку, уклонився селянам, що проводжали його, рушили й поїхали. - Петре, Петре, на кого ти мене покидаєш? - жалібно, мов стогнала, приговорювала Ярина. Іван і Оксана під руки повели її в хату. Петро лицем сидів до села і очей не спускав з своєї хати і з тієї невеличкої купки людей, що стояла на горбку. Бог його зна, які думки були у нього на душі; але як сховалось село від очей, він тяжко зітхнув і обтер сльози. Була вже зима. Санна дорога лежала гарна. Конячка жваво мчала сани. Петрові хотілось, щоб хоч довше їхать до города. Він часто вставав, ніби змерз, і йшов за саньми. Дорогою стріли ще кілька підвід з новобранцями: там були п'яненькі, голосно гомоніли, іноді підспівували. Петро трохи розважився... Аж тут і город показався. Як показався город, то й п'яне...