Українська бібліотечна серія

серия книг

Вечірні розмови на острові

Вечірні розмови на острові - Стивенсон Роберт Льюис

— Баптист наскрізь, — сказав. — Але, братку, папісти теж дещо непогане придумали, хоч би й оце саме. Послухайтесь моєї ради, і коли стрінете Аму, чи Фаавао, чи Вігура, чи будь-кого з того кодла, то візьміть приклад із сутанників і зробіть те, що я зробив. Утямили? — спитав він і знов перехрестився, моргаючи мені посоловілим оком. — Ні, сер! — знову підніс він голос. — Папістів тут нема! — а потім довго викладав мені свої релігійні переконання. Мабуть, Ам…

Читать книгу

Клуб самогубців. Діамант Раджі

Клуб самогубців. Діамант Раджі - Стивенсон Роберт Льюис

Князь із полковником напосілися на нього, щоб він нарешті пояснив усе навпростець. — Ви можете нашкрябати на двох іще вісімдесят фунтів? — спитав молодик. Ґеральдін про око перелічив гроші у своєму гаманці й відповів ствердно. — Щасливці! — вигукнув молодик. — Сорок фунтів — це вступний внесок до Клубу самогубців. — Клубу самогубців? — перепитав князь. — А це що в біса таке? — А ось послухайте, — відказав молодик. — Наш час — це ча…

Читать книгу

Химерна пригода з доктором Джекілом та містером Гайдом

Химерна пригода з доктором Джекілом та містером Гайдом - Стивенсон Роберт Льюис

— Так, це я. Що вам потрібно? — Я бачу, ви йдете в цей дім, — повів розмову правник, — Я давній приятель доктора Джекіла — містер Аттерсон, з Ґавнт-стрит, — напевно, ви чули про мене, тож, зустрівши вас так принагідне, міг би сподіватися, що ви запросите мене ввійти з вами. — Доктора Джекіла немає вдома, — промовив Гайд, встромляючи ключа в замкову шпарину. І раптом, так і не поглянувши на співрозмовника, запитав: — Але звідки ви мене знаєте? — А…

Читать книгу

Ночівля Франсуа Війона

Ночівля Франсуа Війона - Стивенсон Роберт Льюис

Вітер нарешті взяв своє і розігнав усі хмари з неба. Лише кілька тоненьких, як місячне світло, хмарин прудко пливли поміж зір. Холод пронизував до кісток, і під дією певної оптичної ілюзії все довкола вирізнялось чіткіше, ніж серед ясного дня. Цілковите безгоміння повило сонне місто, повсюди самі білі ковпаки, на майданах під іскристими зорями повно маленьких Альп. Війон лайнув свою долю. Якби ж то й досі йшов сніг! А ось тепер хоч би куди він подався, скрізь за ним слатиметься неусувний слід на…

Читать книгу